«Бориспільський район поскандалив із містом через сміття» — під таким заголовком почали з’являтися статті на сайтах. У матеріалі йдеться про непорозуміння між двома адміністраціями через майбутній сміттєпереробний завод, який на інвестиційні кошти — понад 100 млн доларів — за сприяння мерії має побудувати на території Бориспільщини американська компанія ООО «Континуум Енерджи Груп».

Позиція району. «Всі сільради проти, цього заводу не буде. Ніхто проекту не бачив — наскільки він сучасний, безпечний для людей, — коментує виданню КV Владислав Байчас, голова Бориспільської районної ради. — Ми зверталися в міську раду, щоб представили нам проект, роз’яснення. Ми не розуміємо, чому з нами немає діалогу. Це абсурд — інвестор заходить в місто, платитиме там податки, а планує будівництво в районі. Це все одно, що я буду заводити інвестора в місто без його на те згоди. Ми пропонуємо альтернативу: розмістити завод неподалік сміттєвого полігону на території Глибоцької сільради. Там його доречно будувати, можна переробляти сміття, яке там є».
У районі стверджують, а в місті не заперечують, що земельна ділянка під завод уже визначена в іншому місці, не поблизу існуючого полігону, а по сусідству із територіями сіл Іванків, Сеньківська, Кучаків та Дударків на межі Бори-споля. Також у матеріалі згаданого вище ресурсу наводяться коментарі кількох сільських голів, які за будівництво сміттєпереробного заводу як такого, але поблизу діючого полігону, що поряд із селом Глибоке.

До речі, «Вісті» першими писали про прогресивну ініціативу Борисполя щодо будівництва цього заводу, відстрочку термінів переведення коштів на українсько-американське підприємство для старту робіт можливого будівництва, однак конкретне місце розташування ділянки під будівництво для преси не уточнювалася, як і деталі проекту.

Позиція міста. Чи дійсно офіційний Бориспіль має що приховувати стосовно майбутнього заводу, чому не розглядався міською владою варіант із будівництвом поблизу діючого полігону, «Вісті» запитали у міського голови Анатолія Федорчука.

«Біля сміттєвого полігону — людські паї, які потрібно було б викуповувати й пройти всі погодження, перш ніж говорити про будівництво, — пояснює Анатолій Соловйович. — Щодо обраної ділянки, то вона погоджена із районом, особисто голова райради разом зі своїм заступником були на цій нараді, коли приїздили американці. Саме район допоміг місту знайти власника паю на обраній ділянці під спорудження, з яким була досягнута домовленість представником компанії про викуп тієї землі. Місце для заводу обиралося неподалік об’їзної дороги: зручне для Борисполя, району й Києва.

Щодо приховування проекту заводу, то його ще не існує. Сьогодні мова йде лише про кошти, які мають надійти із Америки в Україну, але терміни постійно переносяться. Коли фінанси надійдуть на рахунки компанії, що відповідає за будівництво, буде розроблятися проект згідно будівельних норм України. Щойно дійдемо до цього етапу, місто буде знову зустрічатися із керівниками району, щоб врахувати усі пропозиції».

Також мер підкреслив, що Бориспіль не прагне збудувати завод лише для потреб міста, проект розрахований на перероблення сміття із сіл району, сусідніх районів та частково столиці. «Сьогодні такі заводи в Україні не будуються, Бориспіль першим взяв на себе важливу ініціативу. Якщо район хоче втілити кращий проект на іншій території — місто відмовиться від цього проекту і підтримає район, коли він зможе залучити 100 млн доларів. Бориспільщині потрібен сучасний сміттєпереробний об’єкт, а для його втілення — спільне прагнення без «перетягування канатів». Щоб вирішити екологічну проблему разом, керівники повинні приймати державницькі рішення, думати наперед», — наголосив Федорчук і підкреслив, що будь-який завод із утилізації сміття у рази кращий від сміттєвого полігону.

Щодо старту робіт, то мер каже, що конкретних новин від американських інвесторів поки немає, ситуація не змінилася — американці обіцяють транш коштів уже до кінця листопада цього року та запевняють, що хвилюватися стосовно їхніх намірів немає підстав. Тож поки американці зволікають, українці чекають і ділять «шкуру невбитого ведмедя».

Анатолій Федорчук нагадав, що Бориспільщина лишилася без сучасних очисних споруд – недобудований об’єкт лишається безхозним і руйнується.

Він розташований на кордоні із полями фільтрації, які теж вичерпують свої потужності. Головною причин гальмування робіт на потрібному для регіону об’єкті вартістю 270 млн грн з дербюджету (замовником виступав Мінрегіонбуд), стали гучні протести із боку сільських рад району та втручання окремих політиків.

«Свого часу із районом не вдалося домовитися щодо вибору шляху очисних вод та місця їхнього скидання через низ-ку причин. Другу чергу об’єкта не вдалося втілити, сьогодні він руйнується, його доля не визначена. На жаль, українці досі не навчилися дбати про екологію», — підсумував Анатолій Федорчук.

Поділитися новиною:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *