Проект побудови нового корпусу Бориспільської ЦРЛ потребував залучення майже 600 млн грн. Він був настільки масштабним, що передбачав навіть вертолітний майданчик. Потреба у будівництві залишилася, хоча масштаби зменшилися.

Землю під будівництво місто не отримало
За словами депутата Бориспільської міськради та лікаря Іллі Луціва ним за підтримки колеги по сесійній залі Володимира Мельника було створено робочу групу, до складу якої ввійшли депутати та члени виконкому міськради. «Ми неодноразово спілкувалися з районним керівництвом. Зійшлися на тому, що район виділяє земельну ділянку на території ЦРЛ місту, а місто на ній будує новий корпус, — пояснює Луців. — Перемовини на завершальному етапі, відомо, що районна сесія проголосувала за передачу землі, але офіційно міську владу про це ніхто не повідомляв. Думаю, що найближчим часом землю буде передано в розпорядження міста. Радує, що є одноголосна підтримка депутатів і мера щодо будівництва корпусу», — го-ворить Ілля Михайлович, прогнозуючи, що кошти на будівництво мають використати із прибутку від продажу землі «Бісквітному комплексу «Рошен».

Згідно із проектом
Проект будівництва передбачає зведення окремого трьохповерхового корпусу лікарні, з’єднаного із існуючим корпусом ЦРЛ коридором. Новий лікувальний корпус має складатися із терапевтичного, неврологічного відділення, відділення гемодіалізу та травматологічно-діагностичного центру. Концепція проекту привезена із Польщі, куди головний лікар ЦРЛ Олександр Щур їздив здобувати досвід. Генеральний проектувальник: київське ТОВ ПГ «Спецтехнологія». По-передня вартість будівництва станом на 2016 рік становила 70 млн грн. Цю інформацію «Вістям» підтвердив Олександр Щур.
На першому поверсі планувалося приймально-діагностичне відділення із сучасною лабораторією: пацієнту не потрібно буде йти в іншу частину лікарні, щоб зробити аналіз крові, УЗД чи рентген для встановлення діагнозу.

Яким буде новий корпус Бориспільської ЦРЛ

Також там мали б розташовуватися палати цілодобового перебування.
На другому поверсі планується облаштування неврологічного відділення, на третьому — терапевтичного та гемодіалізу. Усі стаціонарні відділення мали б бути оснащені одно-, дво-, трьох- та чотирьох-місними палатами із душем та туалетом.
«У цей проект вкладено багато сил та надій. До розробки долучилися лікарі ЦРЛ, особливо завідуючі терапевтичним та неврологічним відділеннями — ці корпуси сьогодні в аварійному стані. Обдумували раціональність розміщення приміщень, потреби та зручність для лікаря і пацієнта. До того ж, населення міста і району збільшується, — коментує Луців. — Це об’єкт першої необхідності, важливіший, ніж заклади освіти, бо діти можуть навчатися у дві зміни, а пацієнти почергово лікуватися — ні».

Позиція міської влади
Натомість міські чиновники переконують, що головним пріоритетом на наступний рік для міста є завершення розпочатого будівництва дитячого садочку на вулиці В. Момота та добудова ЗОШ №5. «Бюджет міста на наступний рік ще не визначено, думаю, що він не осилить ще одне масштабне будівництво. Раніше розроблений проект корпусу лікарні має пройти коригування та експертизу, а на це потрібен час. Земельна ділянка відведена, але ще не виділена місту, то як можна говорити про будівництво», — коментує Микола Корнійчук, перший заступник міського голови.
За його словами, міський бюджет на 2019 рік має бути прийнятий після затвердження обласного, коли це станеться — невідомо. «Можливо, розглядаючи бюджет на наступний рік, міські депутати виступлять за припинення розпочатого будівництва закладів освіти, тоді будемо говорити, як зводити корпус лікарні», — не без іронії говорить заступник мера. Також керівник дав зрозуміти, що тема будівництва корпусу наразі не обговорювалася на рівні міської влади.
Керівництво району, у свою чергу, не озвучувало ні можливий фінансовий внесок в будівництво нового корпусу, ні будь-якої іншої інформації з приводу будівництва на партнерських засадах.

За розширення
Відомо, що постановою Кабміну від 2016 року «Про затвердження Порядку створення госпітальних округів» передбачається, що центром госпітального округу визначається населений пункт із населенням понад 40 тисяч осіб. Там має розміщуватися багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування другого рівня. Населення Борисполя — понад 60 тис. осіб, однак місто потрапило до Лівобережного госпітального округу. Медики ЦРЛ переконують, що навіть коли лікарня другого рівня буде не в Борисполі, розширювати ЦРЛ все одно потрібно. «Вкладати кошти в терапевтичне чи неврологічне відділення на перспективу недоцільно, їх слід знести та збудувати нові», — підсумовує Ілля Луців. Тож питання будівництва корпусу залишається відкритим.

Тетяна ХОДЧЕНКО, фото Ірини КОСТЕНКО

Поділитися новиною:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *